Про хрещення

Ми хочемо хрестити дитину. Що для цього потрібно?
Хрещення є першим Таїнством у Православній Церкві, яке приймає людина, що бажає пов’язати своє життя з Богом. Так як найчастіше це рішення приймають за дитину його батьки (рідко хто хреститься у свідомому віці), вся відповідальність лягає на них. Отже, ми вирішили хрестити нашого малюка. Що ж для цього нам потрібно?
Хрещення, як і будь-яке інше таїнство, має дві сторони – зовнішню, обрядову та внутрішню (невидиму), духовну. Підготовка до обряду також двоскладова. Зовнішній, технічний бік, і внутрішній, що спонукає нас підготуватися до таїнства духовно.
Зовнішній бік зазвичай такий. Для хрещення нам необхідно визначитися з храмом, у якому ми хочемо хрестити свою дитину. Заздалегідь потрібно дізнатися у свічковому кіоску даного храму або у священика, які вимоги у цьому храмі до батьків дитини, що необхідно мати з собою, час і день вчинення тощо. Зазвичай для дитини необхідно придбати крижму (хрещальний білий рушник), в яку під час хрещення буде загорнута дитина. Ще потрібен натільний хрестик і мотузочка для нього (стрічка, ланцюжок). Хрестик може бути з металу (будь-якого, в тому числі, дорогоцінного), каменю або з дерева. Якщо хрестик ми купуємо не в храмі, його потрібно освятити, звернувшись до священика з цим проханням. Зробити це батюшка зможе перед самим хрещенням. Що стосується так званих хрестильних наборів одягу для хрещення, їх купівля зазвичай залишається на розсуд батьків. З практичного боку вдягати на дитину сорочечку не зовсім правильно, тому що після самого моменту хрещення ця сорочка промокне, а значить, ваша дитина час, що залишився, проведе в холодному і мокрому одязі.
Тепер щодо духовної підготовки. Одне з головних питань – вибір хрещених батьків для дитини. Якщо ми замислимося про ознаки, за якими ми вибираємо їх для своєї дитини, ми зрозуміємо, що вибираємо хресних ми якраз не для малюка, а під себе. Ми вибираємо друзів, родичів, колег по роботі чи начальників, або людей що мають хороше матеріальне становище. А вибирати ми маємо за іншим принципом. Вся суть у тому, що за вченням Церкви хрещення є духовним народженням людини і з цієї позиції дивно вибрати для прийняття пологів людину просто хорошу, симпатичну нам, але яка не розбирається в процесі. Хресні, духовні батьки мають бути не просто хрещеними людьми, які зрідка заходять до храму (а то зовсім і не відвідують його), вони мають бути воцерковленими православними. І нехай вони небагаті чи живуть далеко від нас, але характер їхнього життя дає нам упевненість, що вони дійсно молитимуться за дитину, тобто виконуватимуть свій основний обов’язок перед Богом. А вже матеріальну сторону ми, як батьки, маємо забезпечити своїй дитині самостійно. Зупинивши свій вибір на віруючій людині, ми тим самим уникнемо поширеної помилки, коли після нетривалого часу наша дитина залишиться без хресних, бо меркантильність не зміцнює відносини між людьми. Хрещені батьки перед хрещенням зазвичай сповідаються і причащаються в храмі, прихожанами якого вони є, і беруть благословення у свого священика на цю добру справу. Сповідатися та причаститися перед таїнством буде правильним і для самих батьків (мамі можна брати участь у таїнствах лише за умови, що очисна молитва після 40-денного післяпологового періоду над нею вже прочитана).
У деяких храмах є дуже похвальна практика підготовчих бесід перед хрещенням як для хрещених, так і для батьків дитини. Якщо у храмі, обраному для хрещення, такої практики немає, ми можемо або попросити священика приділити нам час для бесіди, або підготуватися самим. У цей період корисним буде читання Євангелія та спеціальної православної церковної літератури, присвяченої хрещенню людини.
Важливе питання стосується вибору християнського імені для дитини. З цією проблемою стикаються батьки, які вибрали дитині ім’я, якого немає в “святцях”, тобто. у списку імен святих Православної Церкви. Поширена церковна практика говорить, що в такому випадку батьки можуть вибрати будь-яке ім’я, яке сподобалося, для свого малюка. Часто батьки віддають перевагу імені, співзвучному з “громадянським”, наприклад – Аліна – Алевтіна або Олена, Аліса – Олександра, Міла – Меланія або Людмила і т.д.
Батьки можуть також вибрати церковне ім’я, що починається на ту ж букву, що і ім’я, записане в свідоцтві про народження, будь-яке інше ім’я, що сподобалося, або ім’я святого, церковне святкування пам’яті якого потрапляє під час, найближчий до дня народження дитини. У будь-якому разі, вибір імені залишається за батьками і, якщо вони захочуть залишити дитині при хрещенні ім’я, якого немає у святцях, вони мають на це повне право. Однак в останньому випадку батьки повинні розуміти, що їхня дитина, як і кожна хрещена людина, матиме свого янгола-хранителя, але в нього не буде свого святого-тезки-покровителя, до якого він міг би звертатися в молитвах, оскільки, скажімо , святого з ім’ям Роберт у списках Православної Церкви немає.
І, нарешті, ще один момент, пов’язаний із хрещальним ім’ям дитини. На превеликий жаль, останніми роками набуло широкого поширення явище, коли батьки, назвавши дитину ім’ям, що є у святцях, хочуть при хрещенні дати дитині інше ім’я. Це пояснюється тим, що нібито не знаючи його хрещального імені, бажаючі дитині зла люди не зможуть йому нашкодити. Ця практика виходить із єгипетської та інших язичницьких міфологій та Православ’ям засуджується. Вчиняючи таким чином, ми виявляємо своє повне невігластво та незнання Православ’я. Виходить, що не виховання і не вчинки людини і тим більше не її ставлення до Бога і Церкви і прагнення жити за заповідями визначають її щастя чи нещастя в житті, а лише банальна загадка хрещального імені. У такому разі священик має право відмовити у заміні церковного імені.
Якщо на момент хрещення дитині виповнилося 40 днів від народження, після хрещення звершується молитва воцерковлення над малюком і, зазвичай, відразу ж, молитва очисна над мамою дитини, після прочитання якої мама знову повертається до храмового життя, беручи участь у обрядах та таінствах Церкви без обмежень.
У деяких храмах можуть бути незначні розбіжності з описаною практикою, тому батькам слід усі питання заздалегідь обговорювати зі священиками або працівниками свічкових кіосків храму, обраного для хрещення дитини.